Неділя
28.02.2021
00.41
Ви увійшли як Гість
Група "Гости"Вітаю Вас Гість
RSS
 
ЗДО №5 "Ягідка"
Головна Мій профіль Реєстрація ВихідВхід
Інформація для педагогів »



Меню сайту

Календар
«  Лютий 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Методичний посібник

«Розвиток емоційного

інтелекту  як передумова розвитку

інноваційної особистості»

Упорядники:

Древняк Ю.М. - методист районного методичного кабінету відділу освіти Ясинуватської  райдержадміністрації  

Толстая О.Ю.            - вихователь- методист Очеретинського НВК

 

 

Безпека дитини в довкіллі

Навчання дітей основ безпеки життєдіяльності є одним із пріоритетних напрямів освітнього процесу.

З кожним роком збільшується кількість травмованих дітей, в зв’язку з цим постала потреба в систематичній роботі з дошкільниками для формування в їх свідомості безпечної поведінки в життєвому середовищі.

Завдання педагогів і батьків – не залякувати дітей, а навчити правил поведінки, не забороняти або приховувати небезпечні предмети і речі, а в цікавій, пояснювальній формі вчити правильно користуватися ними.

Виховання в дітей дошкільного віку почуття особистої безпеки має відбуватися з дотриманням почуття міри. Якщо дитину залякувати небезпечним та агресивним світом через «не чіпай», «не ходи», «не роби», «не можна», вона втратить почуття ризику або не звертаючи увагу на частку «не», буде сприймати заборону як керівництво до дії.

Щоб запобігти цьому, педагогам потрібно добирати такі форми роботи:

- Які б дозволяли відчути дитині не лише цінність свого життя та здоров’я, а й свої можливості у зміцненні та збереженні його, підготували до чітких дій у небезпечних ситуаціях;

-Сприяли вихованню самостійності та відповідальності;

- Не допускали виникнення почуття страху.

Від педагога вимагається:

-  Теоретична компетентність;

-  Методична грамотність;

- Творчий потенціал.

Важливо використовувати методи, адекватні віковим особливостям дітей.

Основні напрями програми навчання дітей основ безпеки життєдіяльності

Матеріали щодо навчання дітей дошкільного віку основ безпеки життєдіяльності може бути використано за такими розділами:

1.Світ природи:

·        Стихійні природні явища;

·        Отруйні рослини;

·        Небезпечні тварини.

2. Світ людей: незнайомі.

3. Світ речей:

·        Електричні та газові прилади;

·        Вогонь та людина;

·        Побутові речовини.

4. Світ гри:

·        Небезпечні ігри та розваги;

·        Зимові розваги.

5. Дитина і здоров’я:

·        Хвороби та їх лікування, правила надання елементарної першої допомоги;

·        Особиста гігієна;

·        Загартовування.

6. Небезпека вулиць і доріг:

·        Пішоходи;

·        Пасажири.

Основні напрями роботи з батьками щодо формування правил безпечної поведінки дітей

Формування в дитини дошкільного віку безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах у поведінці дорослих. Тому педагогам дошкільних закладів потрібно приділяти особливу увагу роботі з батьками. Батьки повинні зрозуміти, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо самі дорослі не завжди ним керуються.

Розбіжності вимог до дитини з боку батьків вдома та вихователів у дошкільному закладі можуть викликати в дитини почуття образи, збентеження та навіть агресії. Тому перед вихователями постає завдання – зацікавити батьків перспективою подальшого розвитку дітей, зробити батьків своїми однодумцями.

Основними напрямами роботи вихователів із батьками щодо формування в дітей безпечної поведінки в довкіллі можуть бути:

- інформація про створення максимально безпечних умов перебування дитини вдома, на подвір’ї, на відпочинку (правила особистої безпеки та безпеки оточуючих, дії в екстремальних ситуаціях);

  1.  ознайомлення батьків із роботою дошкільного закладу з цього напряму, з проблемами навчання та виховання дітей;
  2.  залучення батьків до навчально-виховного процесу;
  3.  вивчення та пропаганда кращого досвіду сімейного виховання із зазначеної проблеми.

Для удосконалення роботи дошкільних закладів з проблеми безпеки життя та здоров’я слід проводити щорічно Тиждень безпеки дитини, як форми систематизації знань дітей про безпечне довкілля. 

Консультація для батьків:

«Недопущення жорстокого поводження з дітьми»
 

   Витоки домашнього насильства закладені у звичаях суспільства, у системі норм і правил, які передбачають для чоловіків і жінок визначену поведінку, чоловічу чи жіночу гендерну роль. Суспільство підтримує і винагороджує тих, хто дотримується цих правил, і карає за відступ від них. Значною мірою така поведінка є наслідком традиційного виховання, при якому агресивна поведінка чоловіків розглядається як єдиний спосіб вирішення існуючих проблем. Хлопчиків вчать бути напористими і для досягнення своєї мети виявляти агресію проти інших людей, в той час як дівчаток вчать терпіти і пристосовуватися, обмежуючи власні бажання та інтереси. Результатом гендерного впливу сім’ї та соціального оточення є сьогоднішня сумна картина домашнього насильства в нашій країні, та, власне, і загального насильства у світі.
   Прояви проблеми насильства в сім’ях та жорстокого поводження з дітьми ми можемо побачити в тисячах дітей, для яких вмить перестало існувати таке поняття, як щасливе дитинство. Ці діти не отримують освіти, не мають постійного місця проживання, потерпають від побиття та різного роду насильницьких дій з боку дорослих, які є найближчими та найріднішими людьми для них – це їх батьки, старші брати і сестри.

Ідеальна сім'я уявляється ледь не раєм, в якому можна сховатися від усіх небезпек. Проте для багатьох сімей реальністю є постійні випадки насильства, а рідний будинок стає більш небезпечним, ніж вулиця. Вірогідність отримати травму від близької людини, іноді набагато вища, ніж від незнайомця.

З кожним роком збільшується кількість українських сімей, які стикаються вдома, за закритими дверима, з приниженням, реальними фізичними ушкодженнями, сексуальним примушенням, ізоляцією від друзів і родичів

Законодавство України щодо захисту прав та свобод особистості.

Конституція України

  •  Стаття 3.
  • Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
  • Стаття 28.
  • Кожен має право на повагу до його гідності.
  • Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.
  • Стаття 52.
  • Будь яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.
  • ( а також  ст.. 21, 24, 51)
  • Закон України „Про охорону дитинства”
  • Стаття 10.
  • Право на захист від усіх форм насильства.
  • Закон України „Про попередження насильства в сім’ї” (визначає правові і організаційні основи  попередження насильства в сім’ї, органи та  установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї.
  • Закон України „Про внесення змін  до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ ї або невиконання захисного припису”.
  • Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї”.

Види домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми

Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті

Фізичне насильство - нанесення дитині батьками чи особами, що їх заміняють, вихователями чи іншими особами фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, що завдають збиток здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Ці дії можуть здійснюватися у формі побиття, катування, штовхань, у вигляді ударів, ляпасів, припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими сигаретами, у вигляді укусів і з використанням усіляких предметів як знаряддя бузувірства. Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних засобів чи медичних препаратів, що викликають одурманення (наприклад, снодійних, не прописаних лікарем), а також спроби удушення чи втоплення дитини. У деяких родинах як дисциплінарну міру використовують різні види фізичного покарання - від потиличників і ляпанців до пороття ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство - це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.

Сексуальне насильство чи спокуса - використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди. Сексуальне насильство включає статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти із статевими органами. До сексуального розбещення належать також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб.

  Психічне (емоційне) насильство

Психічне (емоційне) насильство - постійна чи періодична словесна образа дитини, погрози з боку батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження її людського достоїнства, обвинувачення її в тому, у чому вона не винна, демонстрація нелюбові, ворожості до дитини. До цього виду насильства належать також постійна неправда, обман дитини (у результаті чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.

  Зневага інтересами і потребами дитини (нехтування) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об'єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких.

Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.

Причини насильства у сім’ї та жорстокого поводження з дітьми

Знаючи причини жорстокого поводження, можна використовувати ці знання для його профілактики, для того щоб не допустити насильство у власній родині, де ми живемо сьогодні, у тих родинах, які ми створимо пізніше, де будуть зростати наші власні діти.

В основі жорстокого поводження криється нерозуміння цінності людини, відсутність порозуміння між людьми, відсутність системи демократичних цінностей, які визначають модель сімейного життя і родинного виховання в конкретній сім’ї.

  • Психологічні чинники (особистісні якості людей: психічні розлади; високий рівень агресії; власний негативний досвід дитинства (людина, яка страждала від насильства у сім’ї в дитинстві, у дорослому віці у власній родині може відтворювати насильницькі дії по відношенню до власних дітей та інших членів сім’ї); відсутність у людей позитивного прикладу поводження у родині, з дітьми; невміння долати життєві кризи; низька самооцінка).
  • Соціальні чинники (високий рівень алкоголізації населення; поширення наркоманії; релігійний фанатизм; гендерні стереотипи уявлень про ролі в сім’ї та вихованні дітей).
  • Економічні чинники (зниження рівня життя значної частини населення, безробіття, соціально-побутова невлаштованість).

Захист дитини від насильства та жорстокого поводження

Функцію захисту дітей від будь-яких форм жорстокого поводження та утисків державою покладено на служби у справах дітей.

      Служби у справах дітей:

Ведуть облік дітей, які зазнали жорстокого поводження та сімей, у яких діти зазнали жорстокого поводження.

Координують діяльність органів освіти, охорони здоров’я, внутрішніх справ щодо профілактики та припинення фактів жорстокого поводження з дітьми.

Надають необхідну допомогу дитині, яка зазнала  жорстокого поводження та вразі загрози його вчинення, вживають заходів попередження жорстокого поводження щодо дитини

Направляють дитину для обстеження стану її здоров’я до установ і закладів охорони здоров’я з метою документації фактів жорстокого поводження , надання дитині необхідної медичної допомоги, у тому числі лікування в стаціонарі.

Вживають невідкладних заходів для ліквідації наслідків і загрози неправомірних дій щодо дитини; у разі потреби разом з кримінальною міліцією у справах дітей вирішують питання про тимчасове вилучення дитини із середовища, в якому вона зазнала жорстокого поводження, та про подальше її влаштування.

Спільно з центрами соціальних служб для сім’ї , дітей та молоді надають необхідну соціально-психологічну допомогу, проводять профілактичну та роз’яснювальну роботу щодо наслідків жорстокого поводження з дітьми.

Представляють, у разі необхідності, інтереси дитини в суді

Обережно ожеледиця!!!

 Зима, звичайно, чудова пора року, проте насолоджуватися її красотами іноді заважають дороги та тротуари, що перетворюються у морозну погоду у суцільну ковзанку. Тому варто поговорити про те, як вести себе під час ожеледиці, щоб не потрапити до травмпункту.
                               Щоб не впасти на слизьких зимових вулицях та тротуарах треба подбати:
1.Перш за все, змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи". 
2. прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука)або лейкопластиру;
3.наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на день-два вистачає);
4.натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);
5.намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо  виходьте на вулицю.
Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.
Дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні. Тому людям похилого віку краще в «слизькі” дні взагалі не виходити з будинку. Проте, якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим накінечником або з шипом. Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу небезпечні для здоров`я. 
                               Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю дотримуйтесь таких порад:

  • Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву. 
     
  • Руки повинні бути не зайняті торбами. 
     
  • При порушенні рівноваги швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
     
  • Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов`язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні. 
     
  • Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів. 
     
  • Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Окрім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає травмувань. 
     
  • Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах особливо. 
     
  • Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам`ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях машини, і падіння перед автомобілем, який рухається, призводить, як мінімум до каліцтв, а, можливо, й до загибелі. 
     
  • Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу — небезпечні для здоров'я.
     
  • Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.
     
  • Дуже небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані.У стані сп’яніння травми частіше за все важкі, всупереч переконанню, що п`яний падає завжди вдало. Напідпитку люди не такі чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткових проблем та неприємностей. 
     
  •  Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися пухлини, терміново зверніться до травмпункту, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками. 

    Правила поведінки на воді

       Найбільш чудовий відпочинок улітку - відпочинок на воді.

   Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді  спокійно і впевнено. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією. Так, серед основних причин загибелі дітей на воді є невміння плавати та купання без нагляду дорослих.

Для того, щоб відпочинок на воді приніс тільки задоволення необхідно дотримуватись певних правил.
 Ось вони:

    Купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.
    Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
    Купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води - не нижче +20С, повітря - не нижче +24С.
     Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.

    У воду заходити слід повільно: постій і почекай, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі. Це особливо важливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод.
    У воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Якщо не вмієш плавати, не заходь у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії.
    У воді варто бути не більше 15 хвилин. Перебуваючи у воді, не стій на одному місці, активно рухайся, плавай. Не купайся аж доти, поки тобі не стане холодно, бо при переохолодженні у воді наступає різке скорочення м'язів, що несе за собою зупинку дихання. При перших ознаках переохолодження негайно виходь з води, переодягнися у сухий одяг, зроби декілька фізичних вправ, простих рухів, присідань або побігай.
    Ніколи не плавай наодинці. Не запливай далеко, особливо за буї, оскільки можна не розрахувати свої сили. Навчися відпочивати на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перекинувшись на спину і утримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг, ти зможеш відпочити.
     Перед тим, як стрибати у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища.
     Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
     Після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні.
     Якщо ти став свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу - негайно повідом рятувальників, які завжди чергують на обладнаних для купання місцях.
                         Ні в якому разі:

     Не купайся без дорослих.
    Не залазь на попереджувальні знаки, буї, бакени.
    Не стрибай у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
    Не пірнай з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
    Не купайся біля крутих і зарослих густою рослинністю берегів.
    Не використовуй для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання. Пам’ятай, надувні матраци і надувні іграшки вітром або течією  може віднести дуже далеко від берега, а хвилею перевернути, з них може вийти повітря, і вони втратять плавучість.
    Не грай у воді в небезпечні ігри, а саме: не слід підпливати під тих, хто купається, хапати їх за руки чи ноги, «топити».
       Не подавай помилкові сигнали про допомогу.
       Не купайся у непогоду, при сильному вітрі, великій хвилі.

Отже, якщо ти будеш уважними та обережними і дотримуватимешся вищевказаних правил, відпочинок на воді принесе тобі лише радість та задоволення.

   ПРИВЧАЄМО ДИТИНУ ДО ПОРЯДКУ

(методичні рекомендації для батьків)

  Усі діти прагнуть бути самостійними, але вони не завжди погоджуються виконувати доручення батьків.

Якщо діти з раннього віку починають допомагати батькам по господарству, то вони будь-яке нове заняття сприйматимуть не як повинність, а як можливість навчитися чогось нового. Але, на жаль, мами і тата часто скаржаться на те, що їхня. дитина виконує усі доручення «з-під палки». Як же виховати у малюка відповідальність і свідоме ставлення до дорученої справи?
   Насамперед, мами і тата повинні подбати про те, щоб у малюка були свої обов'язки, які, окрім нього, ніхто не виконуватиме. Наприклад, дошкільник має після прогулянки почистити черевики і повісити на місце свою курточку, скласти перед сном іграшки і прибрати зі столу після обіду... Коло обов'язків може бути різноманітним, головне - не доручати робити те, з чим йому буде важко впоратися.

Спочатку ненав'язливо керуйте процесом. Хочете, щоб малюк витер пил на меблях? Покажіть, як це потрібно зробити. І нічого, якщо перший досвід виявиться невдалим, не потрібно вказувати малюкові на помилки - і з часом він всього навчиться. Краще похваліть його. Можна навіть ска­зати: «Ти дуже добре впорався з цим завданням, тому тепер я довіряю тобі таку відповідальну справу, як миття за собою посу­ду». І ось вже звичайна робота у домі із категорії «примусової» переходить у спосіб заохочен­ня, і малюк буде із захопленням виконувати будь-яке ваше доручення. У дошкільному віці, коли малюка ще тільки починають залучати до праці, дуже корисно заохочувати й нагороджувати його за кожну виконану роботу (хоча б наклейкою або зірочкою), це стане для нього гарною мотивацією.

 І ще один важливий момент: намагайтеся все робити разом із малюком.

По-перше, це найкращий приклад і стимул для нього.

По-друге, ніщо так не об'єднує, як спільна праця.

Батькам варто замислитися і про те, як поводитися, якщо ма­люк не виконав доручену справу.

 Він має розуміти: до вимог дорослих варто ставитися із повагою, а байдужість та небажання не залишатимуться безкарними. Тому потрібно із самого початку обговорити це з малюком. Йдеться не про тілесне покарання або щось подібне, що принижує гідність маленької людини, а про те, щоб навчити малюка дотримуватися слова. Пропонуючи малюкові щодня прибирати свої іграшки, домовтеся з ним: «Ти маєш починати класти на місце іграшки одразу, як тільки я тобі нагадаю про це, і зробити це потрібно до початку вечірнього мультфільму. Якщо за цей час ти не прибереш іграшки на місце, їх приберемо ми. І два дні ти не будеш ними гратися».

  Головне в такій домовленості - бути послідовним і не змінювати рішення. Якщо це вийде - малюк навчиться вчасно виконувати обіцянку. В іншому випадку - він думатиме, що завжди знайдеться спосіб «ухилитися» від обов'язків.

Як визначити здібності своїх дітей?

Дома Ви спостерігаєте за своєю дитиною та намагаєтесь роздивитися її таланти та нахили. Завдання батьків - своєчасно підтримати розвиток індивідуальної своєрідності і неповторного життєвого шляху малюка.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» допоможе Вам це зробити. Використайте ці поради.

Дитина має очевидні музичні здібності, якщо:
Впізнає мелодії
Почувши музику, із задоволення підспівує або поспішає танцювати під неї
При співі або грі вкладає у виконання почуття і емоції
Розуміє і може описати словами характер і настрій музики
Самостійно наспівує почуті мелодії
Швидко і легко повторює ритм і мелодію
Вигадує власні мелодії
Навчилась або вчиться грати на якому-небудь музичному інструменті
Має музичні переваги щодо вибору діяльності.

Дитина має артистичні здібності, якщо:
З легкістю спілкується з іншими дітьми і дорослими
З великим бажанням виступає перед аудиторією
Вміє добре викладати свої думки
Прагне викликати емоційні реакції у інших, коли із захопленням щось розповідає
Змінює тональність і вираження голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку розповідає
Часто виражає свої почуття мімікою, жестами, рухами
Легко копіює чиїсь пози, вираз обличчя і тому подібне
Пластично і органічно рухається
Любить і розуміє значення красивого одягу, вбрання для створення образу

Дитина має літературне дарування, якщо:
Любить, коли їй читають і розповідають оповідання, історії, казки, билини
Ставить багато питань, добре запам'ятовує події і їх учасників
Здатна довго утримувати в пам'яті почуті образи і прагне використовувати їх в нових сюжетах історій
Любить фантазувати
Розповідаючи про що-небудь, уміє дотримуватися сюжету, не втрачає основну думку
Зображує персонажів своїх фантазій емоційними одушевленими, олюдненими
Вибирає у своїх оповіданнях слова, які передають емоційний стан героїв
Використовує багатий словниковий запас

Дитина має художні здібності, якщо :
Не знаходячи слів, малює або ліпить, щоб виразити свої емоції
Краще всього сприймає саме візуальну інформацію
Помічає красиві предмети, любить їх розглядати і ходити на виставки (у музеї)
Висловлює свою думку про побачене з позиції краси, з естетичних позицій. Охоче ліпить, малює, креслить, комбінує фарби і матеріали
Малюнки не однотипні, а різноманітні
Використовує різноманітні кольори ( готові або/і сам змішує)
Не боїться малювати олівцем і використовувати різну техніку для створення задуму

Дитина має спортивні здібності, якщо :
Дуже енергійна, увесь час хоче рухатися
Здається, що вона ніколи не втомлюється
Смілива, не боїться синяків і шишок
Краще за багатьох однолітків розвинена фізично
Майже завжди прагне виграти в спортивних іграх
Віддає перевагу над спокійними розвагами навіть безцільній "метушні"
У неї є свій герой-спортсмен
Має широкий діапазон рухів (від повільного до швидкого, від плавного до різкого)
Прекрасно утримує рівновагу
Демонструє хороший рівень розвитку основних рухових навичок (ходьба, біг, лазіння, стрибки, уміння кидати і ловити предмети)

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Міні-чат
200

Заклад дошкільної освіти №5 "Ягідка" Полтавської міської ради Полтавської області". 
м. Полтава, вул. Пилипа Орлика 29а, тел. (05322) 50-25-12,60-95-46